DWR-просочення: що це таке?

Кожна тканина характеризується власними гідрофобними властивостями, тобто здатністю відштовхувати воду. Чим вище гідрофобність матеріалу, тим менше у нього шансів промокнути. Для підвищення водовідштовхувальних властивостей матеріалу у виробництві наметів, туристичного та гірськолижного одягу, рюкзаків і спальних мішків використовують DWR-просочення. Тонкий шар міцного гідрофобного полімеру, нанесеного на зовнішню поверхню тканини, істотно підвищує ступінь захисту від промокання. Часто використовується з мембранними тканинами, щоб підвищити їх захисні характеристики.

Абревіатуру DWR (Durable Water Repellent, зносостійке водовідштовхувальне просочення) часто можна зустріти на етикетках туристичного екіпірування і спорядження. Високі показники водонепроникності і паропроникності мембрани забезпечують захист від атмосферних явищ, часто супутніх активному відпочинку на природі. При недостатньому захисті молекули води проникають в повітряні проміжки між волокнами тканини і перешкоджають вільному виходу випарів. Волога накопичується на внутрішній стороні мембрани, порушуючи її властивості влаговідводу. Тканина стає важкою, підвищується її теплопровідність, і людина швидше замерзає.

Просочення підвищує брудовідштовхуючі властивості тканини. Пил і бруд працюють як абразив, знижуючи довговічність виробу. Завдяки DWR зносостійкість тканини підвищується, до того ж скорочується кількість прань технологічного матеріалу.

Щоб зрозуміти, як працює просочення, необхідно згадати фізику. Вода утворює краплі, які формуються завдяки взаємному тяжіння молекул. Ми бачимо стіну дощу, дрібний конденсат на віконному склі, росу на траві рано вранці, і все це при найближчому розгляді скупчення водяних крапель. Їх розмір може різниться, але обійти закони фізики неможливо: великі краплі під впливом зовнішніх сил розбиваються на більш дрібні, зберігаючи свою форму завдяки поверхневому натягу.

Незалежно від розміру краплі, вона не може проникнути крізь мембрану. Отвори в мембранній сітці настільки малі, що в силу фізичних причин, водна молекула не пройде через нього, на відміну від молекули пари, яка дрібніше і легко проникає через "сито". Чим більше краплі, що утворюються на водовідштовхувальній тканини, тим більша її площа звільняється від водної плівки, зменшується змочування, а отже ефективність паровідведення підвищується. По суті, краплі води, що стікають з поверхні штормової куртки або тенту намету, безпосередньо говорять про успішну роботу водовідштовхувального шару.

Якщо поверхневий натяг краплі більше тяжіння молекул води молекулами будь-якої твердої речовини, то змочування неможливо. Але якщо сили тяжіння молекул твердого тіла перевищують сили поверхневого натягу, крапля розтікається в плівку і проникає між волокнами матеріалу. Відбувається намокання.

Тканина складається з волокон, що переплітаються між собою. Простір між волокнами називають капілярами. Саме в них затікає вода при високій гідрофільності матеріалу. Знизити, так званий, капілярний ефект можна знову ж звернувшись до законів фізики. На промокальний матеріал наносять непромокальний верхній шар (DWR-просочення), який запобігає потраплянню молекул води в повітряні капіляри.

Як правило, виробники пропонують просочення на основі фторвмісних речовин або силіконів. Вони представлені у вигляді спрею або кондиціонера. Користуватися ними дуже просто, достатньо лише розбризкати засіб на лицьову сторону виробу або прополоскати після прання одяг/рюкзак/тент у водовідштовхувальному кондиціонері. Двофазне просочення містить водовідштовхувальні речовини і розчинник. Після нанесення, розчинник випаровується, а на тканині залишається лише тонка плівка водовідштовхувача. Справу зроблено!

Стійкість водовідштовхувального шару безпосередньо залежить від активності використання самого виробу. Атмосферні опади, пил, бруд, ультрафіолетові промені, тертя, прання поступово призводять до видалення захисного прошарку. Як вже зазначалося, його просто відновити самостійно. Роблять це двома способами.

Термічна обробка, простіше кажучи прасування матеріалу через мокрий рушник теплою праскою після прання. Завдяки температурному впливу, гідрофобний шар стає більш податливим і розподіляється рівномірно по тканині, покриваючи незахищені ділянки. Термічна обробка ефективна тільки на ранніх стадіях пошкодження, коли знос одягу ще невеликий, а також в разі, коли оброблювану тканину можна прасувати.

Другий спосіб - нанесення спеціальних засобів. Асортимент DWR-просочень досить широкий. Є засоби, призначені лише для функціонального одягу без мембрани, інші використовуються на мембранних тканинах, треті - для обробки рюкзаків і тентів. Врахуйте цей фактор при виборі засобу, дотримуйтесь інструкції і виріб знову порадує вас своїми водовідштовхувальними властивостями.