Поїздка на озеро Бучак


  • 03 April 2015 11:02:50
Поїздка була досить спонтанною, подивившись в свій робочий графік, я побачив, що у мене є два дні вихідних, та й в місті особливих планів не було, це був вірний знак, що потрібно було кудись поїхати на природу.

Увечері передзвонив товаришеві, знаючи, що він легкий на підйом, і запропонував йому поїхати подивитися на озеро Бучак, яке знаходитися в Трахтемирівському заповіднику кілометрів 15 від Канева. У відповідь почув згоду, ввечері закупили необхідні продукти і домовилися зустрітися на автовокзалі. (До речі, хочу попередити, що якщо виїжджати в Канів з автовокзалу, який знаходитися біля залізничного вокзалу, проїзд буде дорожче гривень на 7, ніж якщо виїжджати від Стат управління).

І так, виїхали ми в Канів, на вулиці стояла відмінна погодка. У навушниках грав рок-н-рол, настрій був на висоті. Десь через 2 години ми заїхали в Канів, часу у нас було небагато, і відразу хотілося пересісти на наступну маршрутку, яка повинна була їхати на Бобрицю, як раз вона проїжджала, і ми застрибнули в неї (ну як застрибнули - втиснулися, а ще хочу попередити, що маршрутка на Бобрицю по суботах не їздить, та й краще уточнити розклад маршруток Канівського автовокзалу заздалегідь). І так в маршрутці ми їхали десь хвилин 30. Так як ми поняття не мали, де знаходитися озеро Бучак, я запитав у хлопця, який їхав в нашій маршрутці чи не знає Він де знаходитися це озеро? Хлопець розповів, що сам він з Канева, але зараз їде до діда допомагати йому збирати березовий сік. А ще додав, що йому в бік озера треба їхати, і він може нас підкинути на своїй машині. Ну нам це було тільки на руку, вийшли ми з ним на зупинці, хлопець сказав почекати його хвилин 20, він за нами повернеться. Хвилин через 20 він під'їхав, ми завантажилися до нього в машину і поїхали до озера. Від Бобриці до Бучака кілометрів 10, можна було б і пішки пройти, але навіщо, якщо так все чудово складається.

Машина підвезла нас під саме озеро, зібравши речі ми вирішили піти гуляти уздовж берега, повинен визнати, що місця дійсно красиві, але судячи з численних стоянок, влітку багато народу відпочиває в цих місцях. Природа, свіже повітря, відпочинок час пролетів непомітно.

Наближався вечір і треба було ставити табір, ми вибрали найвищу точку з якої було видно озеро біля обриву. Це створювало атмосферу гірського пейзажу.

На небі з'явилися зірки, які не побачиш в місті, ми розпалили багаття, смажили м'ясо і допізна пили чай.

Потім полізли в намет і швидко заснули. Але під ранок піднявся сильний вітер, і ми частково пошкодували, що поставили намет на відкритій місцевості, але це була ціна за красивий пейзаж вранці, який ми планували побачити. Вітер так і не вщух до ранку.  Десь близько 9 ми прокинулися, зібрали речі, і спустилися з обриву до води, поснідали і пішли пішки в Бобрицю, а вже звідки виїхали в Канів. З Канева дістатися до Черкас не складно, тому через пару годин ми були вже вдома. Ось така коротенька подорож. Можна навіть сказати - маленьке життя, яке подарувало багато приємних спогадів.

Автор: Попов Радомир.